КОНФОРМАЦІЯ (лат. conformatio — вигляд, форма, устрій) — різні просторові форми молекули, що виникають при зміні відносної орієнтації її частин у результаті внутрішнього обертання окремих ділянок молекули без розриву хімічних зв’язків. Напр., з К. пов’язують вторинну, третинну та четвертинну структуру білків. Від К. залежить функціональна активність біополімерів: каталітична дія ферментів, транскрипція генів ДНК, кооперативна взаємодія у молекулі гемоглобіну. Скорочення м’язів є також результатом конформаційних змін молекул білків та інших біополімерів.
Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; David L. Nelson, Michael M. Cox Lehninger Principles of Biochemistry. — New York, 2000.